З історії олімпіад. В пазурах свастики

Из истории олимпиад. В когтях свастики
11.04.2016
XI літні Олімпійські ігри проводилися з 1 по 16 серпня 1936 року в столиці Німеччини - Берліні. За честь проведення Олімпіади боролося найбільша кількість претендентів за усю попередню історію Ігор (крім Берліна таке ж бажання висловили ще 9 міст). Перевагу віддали Берліну - столиці, де мали б відбутися VI Олімпійські ігри 1916 року, але так і не відбулися. Це рішення було прийнято МОК за рік до того, як влада у Німеччині потрапила до  рук нацистів. Підготовка до Ігор проходила вже за нацистського режиму.

Прийшовши до влади Гітлер не був прихильником Олімпійських ігор і називав їх «винаходом євреїв і масонів». Та й у самій Німеччині ставлення до Ігор було аж ніяк не однозначним. Переконав Гітлера Геббельс. Саме міністр пропаганди запропонував Гітлеру не просто надати підтримку Олімпіаді, а й узяти її під державну опіку, використати для створення нового іміджу Німеччини і пропаганди нацистського режиму.
Berlin_1936.jpg

Прийнявши рішення зробити Берлінську Олімпіаду наймасштабнішою серед усіх, що  проходили раніше, Гітлер почав утілювати рішення в життя. Розгорнулися масштабні будівельні роботи. Позитивними моментами стали німецька точність, педантичність і прагнення зробити усе на найвищому рівні.

Але III рейх залишався III рейхом. Незабаром до МОК стали надходити повідомлення про те, що у Німеччині мають місце гоніння «расово неповноцінних» любителів фізкультури (тотальної «чистки рядів»), які отримали в 1935 році законодавче обгрунтування. У відповідь в світі почався рух за бойкот Берлінської Олімпіади. МОК, перед яким замайоріла перспектива зриву ігор, направив до Берліна делегацію із завданням з'ясувати ситуацію на місці. Побачене просто вразило членів МОК. А добила рух бойкоту заява Кубертена про підтримку Берлінської олімпіади.
в-1.jpg

На Олімпійські ігри в Берліні прибула рекордна кількість учасників - 4066 спортсменів (серед них 331 жінка) з 49 країн і близько 4 млн. уболівальників. Вперше на Олімпіаді були представлені Афганістан, Бермудські острови, Болівія, Коста-Ріка і Ліхтенштейн. 41 держава направила своїх репортерів для висвітлення перебігу змагань.

Більшість туристів не підозрювали ні про тимчасово прибрані нацистами антиєврейські знаки, ні про поліцейськіоблави на циган, санкціоновані міністром внутрішніх справ Німеччини.

1.jpg
Берлін був вичищений і вилизаний до неправдоподібного блиску, сяяв розкішшю: вулиці прикрасили шовковими прапорами, навколо олімпійського селища, спорудженого з грандіозним розмахом і яке стало згодом зразком для усіх олімпійських селищ майбутнього, висадили столітні липи, викопані з бульвару Унтер ден Лінден, був побудований новий стадіон, розрахований на 100 тисяч місць і оснащений за останнім словом техніки, станція метро Reichssportfeld.
2.jpg
2а.jpg

Уперше була проведена факельна естафета Олімпійського вогню, в якій взяло участь понад 3 000 бігунів, і грандіозний парад учасників.
3.jpg

Як почесний гість був запрошений переможець марафонських змагань I Олімпіади легендарний Спиридон Луїс.
4.jpg

Ще на гостей Берліна очікувала просто приголомшлива новинка: перша в світі пряма телевізійна трансляція з Олімпійських ігор. У Берліні була організовано мережу телесалонів (33), в кожному з яких стояли 2 телевізори з екраном 25х25 см, що обслуговувалися технічним фахівцем. За час Олімпіади салони відвідали 160 тис. осіб. Квитки до  них дістати було важче, ніж на стадіон, але тим, хто побував у телесалонах, було про що розповісти вдома після повернення: глядачам подобалося, що можна подивитися змагання більш детально, ніж з трибуни.
5.jpg

Але розмах і розкіш не могли приховати важкої атмосфери, яка панувала в Німеччині. Керівництво країни вирішило перетворити Олімпіаду в тріумф світловолосих «надлюдей», виставивши найчисленнішу команду - 406 спортсменів. Вони брали участь у всіх дисциплінах і повинні були за усяку ціну зайняти перше місце в неофіційному командному заліку. З цією метою до програми Ігор включили популярні у Німеччині гандбол, веслування на байдарках і каное, жіночу гімнастику. Усього до олімпійської програми увійшло 19 видів спорту.

Як і очікували господарі Олімпіади, лідером Ігор в неофіційному заліку стала команда Німеччини (89 медалей, з них 33 золоті). Друге місце зайняла збірна США (56 медалей, 24 «золота»), третє - збірна Угорщини (16 медалей усього, 10 золотих).

Але справжньою сенсацією Олімпіади - всупереч усім расовим теоріям - став знаменитий негритянський атлет, спринтер Джессі Оуенс. Він завоював одразу чотири золоті медалі, вигравши дистанції 100 і 200 метрів, естафету 4х100 метрів (з світовим рекордом) і стрибки у довжину. Згодом це досягнення зміг повторити тільки Карл Льюїс на Олімпіаді-1984.
6.jpg

За іронією долі «зоряний час» чорношкірого спортсмена припав на берлінську Олімпіаду, але своїми блискучими перемогами Оуенс спростував постулати нацизму. Ось чому розлючений Гітлер, який до цього не пропускав можливості привітати фінів або шведів, покинув ложу стадіону, коли побачив, що негр завоював четверту золоту медаль - більше, ніж усі "арійські" легкоатлети разом. У той же день голова МОК Анрі де Байє-Латур поставив Гітлеру ультиматум: або він вітає усіх, або нікого. Гітлер, розміркувавши, що наступного дня найчастіше вітати доведеться, швидше за все американців, вибрав другий варіант.

За вказівкою фюрера Ігри були оспівані у шедеврі німецького кінорежисера та фотографа Лені Ріфеншталь - документальному фільмі «Олімпія» (стрічка  вийшла в 1938 році). Перший масштабний кінозапис ігор протягом року завоював купу призів, продовжував збирати нагороди аж до 1948 року і до цих пір вважається шедевром спортивної кінодокументалістики.
7.jpg

Незважаючи на це після війни Лені Ріфеншталь була звинувачена в пропаганді ідей націонал-соціалізму, на ній було поставлено тавро нацистки, і вона була вигнана з кінематографа практично назавжди. Свій наступний фільм про красу підводного світу «Кораловий рай» вона зняла в 2002 році за рік до своєї смерті.

Дружба між атлетами - німцем Лутцем Лонгом і чорношкірим американцем Джессі Оуенсом - тривала довгі роки, незважаючи на війну, що їх розділила. У 1943 році, перебуваючи в армії, Лутц написав листа, в якому просив Джессі у випадку його загибелі стати свідком на весіллі його сина Кая Лонга. 10 липня обер-єфрейтор Лутц Лонг був смертельно поранений, а через три дні помер. На початку 50-х Джессі Оуенс виконав прохання друга і став боярином на весіллі Кая.
8.jpg

На іграх 1936 року в Берліні, японські стрибуни з жердиною Сухей Нісіда і Суео Ое показали практично однакові результати, претендуючи на срібну медаль. Замість додаткового кола змагань двоє японців домовилися про то, що Сухей отримає срібло, а Суео - бронзу. Після повернення на батьківщину два спортсмена вирішили зробити несподіване. Вони замовили у ювеліра розрізати медалі на дві частини і зробити з них дві складові медалі зі срібла та бронзи. Така подвійна медаль отримала назву "Медаль Дружби", і тепер вона відома в Японії як символ взаємовиручки і співпраці.

У зв'язку з початком другої світової війною ні XII (1940 р.), ні XIII (1944 р.) Олімпійські ігри не відбулися. Наступні Ігри відбулися у 1948 році в Лондоні. Як і раніше, вболівальники з напругою стежили за змаганнями спортсменів, але над Олімпійськими стадіонами вже віяли інші вітри. В галасливих оплесках глядачів спортивні функціонери чули хрускіт новеньких купюр. Але це вже інша історія...

Далі буде...
Читайте також

Відгуки до матеріалу

Авторизуйтесь для того, щоб залишати свої коментарі та голосувати: Авторизація

Реклама

Відео

Інше відео

Реклама

Facebook